зміцнення міжнародних університетських зв’язків – Освіта.UA

[ad_1]

2 лютого у Львові завершилася п’ятиденна школа для викладачів AUU Global Synergy Alliance українських університетів, присвячена COIL (Collaborative Online International Learning). 34 учасники з 6 університетів Угоди взяли участь у програмі професійного розвитку з інтернаціоналізації вищої освіти. У рамках навчальної програми 11 практичних тренерів COIL з усього світу, які є справжніми експертами та новаторами в міжнародному онлайн-навчанні, поділилися власним досвідом запуску та управління проектами COIL.

Детальніше про навчання у форматі COIL, міжнародну співпрацю, переваги для української академічної спільноти та перспективи розвитку COIL в Україні розповіла Юлія Піскорська. координатор спецпроектів центру EducationUSA в Україні. Одним із напрямків діяльності Юлії є налагодження контактів між українськими та американськими університетами, студентами та викладачами.

Що таке проекти COIL і яким був ваш перший досвід роботи з цим форматом?

У рамках моєї роботи в EducationUSA мені пощастило координувати програму Internationalization Leadership Academy. Ось як я дізнався про проекти COIL. Коротше кажучи, це елемент віртуальної співпраці між викладачами з різних країн у рамках дисциплін, які вони викладають.

COIL передбачає залучення студентів двох різних культур до командної роботи. Як правило, наприкінці проекту студенти повинні представити свою спільну роботу, робота виконується синхронно та асинхронно за допомогою різних онлайн-інструментів. Таким чином студенти розвивають свої міжкультурні компетенції, вміння працювати з Інтернет-інструментами та налагоджувати нові контакти з однолітками з іншої країни.

Вчителі, у свою чергу, мають можливість обмінюватися досвідом з колегами, вивчати нові методи та підходи до навчання та оцінювання, вдосконалювати навички міжкультурного спілкування. Моя робота як координатора програми полягає в тому, щоб відстежувати процеси, які мають відбуватися на кожному етапі, і підтримувати учасників програми, коли виникають проблеми. Тому в роботі з проектами COIL я більше граю допоміжну роль, головні герої – вчителі, які впроваджують COIL.

Розкажіть, будь ласка, про свій найуспішніший досвід роботи з таким проектом.

У рамках Internationalization Leadership Academy протягом трьох років було реалізовано 33 проекти COIL з американськими партнерами, а деякі учасники паралельно реалізовували компонент COIL з партнерами з інших країн. Кожен завершений проект закінчується успіхом.

Щоб проілюструвати різноманіття ідей, згадаю співпрацю COIL, до якої залучили студентів магістратури, які вивчають англійську мову та переклад з українського боку, та студентів інженерних спеціальностей з американського боку. Ідея проекту полягала в тому, щоб допомогти українським студентам краще зрозуміти американський контекст розвитку навичок перекладу, а їхні американські однолітки дізналися про студентське життя в Україні під час війни. Студенти записували відеоблоги, порівнювали гумор обох культур і регулярно спілкувалися. А раз на два тижні проводили онлайн-дзвінки на Zoom.

Ще один приклад – співпраця викладача українського університету та американського чотирирічного університету. Студенти, які вивчають менеджмент соціальних мереж та інформатику, спільно працювали над проектом, спрямованим на просування справжньої української компанії на українському та американському ринках.

Також є випадок, коли американський партнер відвідав університет свого українського колеги з COIL. Було приємно бачити, що партнерам вдалося побудувати довгострокові відносини. Як ми розуміємо, проекти COIL можуть бути міждисциплінарними та дуже практичними та залучати студентів на різних рівнях. Найголовніше – створювати контракти та враховувати можливі ризики вже на етапі розробки проектів COIL. Це саме те, про що ми говорили під час моєї сесії для вчителів Альянсу.

Чим такі проекти можуть бути корисними для української освіти, академічної спільноти та студентів України?

Конструкції COIL мають ряд переваг. В умовах обмеженої академічної мобільності під час війни це можливість обмінятися досвідом з однолітками та колегами з усього світу, не покидаючи стін свого університету чи дому. Викладачі різних дисциплін можуть удосконалити свої підходи та урізноманітнити навчальний досвід своїх учнів. Співпраця у форматі COIL також може зміцнити зв’язки з іноземними університетами в довгостроковій перспективі та привернути більше уваги до сучасних реалій в Україні.

Як така практика впроваджується за кордоном? Чи є якісь відмінності від українських проектів?

В Україні COIL тільки набирає обертів і, як на мене, потребує більшої популяризації. Тут я спираюся виключно на досвід співпраці з американськими університетами. Багато з них є координаторами COIL. Ця людина допомагає бажаючим вчителям знайти міжнародних партнерів і підтримує їх протягом усього процесу. Часто для реалізації проекту COIL вчителі подають заявку з ідеєю та можуть отримати фінансування на навчання, пов’язане з підготовкою до COIL. Багато закладів є членами таких спільнот, як SUNY COIL. Таке членство дозволяє більш ефективно створювати мережу партнерства та отримати доступ до додаткового навчання.

На що варто звернути увагу українським освітянам і над чим особливо ретельно працювати, реалізовуючи такий проект?

Навички дизайну та управління проектами, а також уміння реагувати на виклики, безумовно, надзвичайно важливі. Однак, на мій погляд, навички ведення переговорів і міжкультурна компетентність є ключовими. Оскільки COIL передбачає тривалу співпрацю між людьми з різних культур, важливо розуміти контекст партнера та відповідним чином спілкуватися. Важливо, щоб партнери могли створювати чіткі домовленості на початку та демонструвати гнучкість протягом співпраці.

Яке, на вашу думку, майбутнє чекає проекти COIL в Україні?

Я дуже радий, що з’являються такі програми, як школа COIL від Асоціації університетів України. Я був у кімнаті з 34 учасниками, які були щиро зацікавлені в реалізації проектів COIL та створенні нових можливостей для студентів у своїх закладах. Я вірю, що в Україні буде більше ефективних практик COIL, тому вчителі будуть ділитися досвідом і таким чином популяризувати COIL. Я вірю, що COIL стане звичайною практикою в більшості українських університетів.

Для порівняння: до Альянсу українських університетів задля відбудови України та розвитку українських громад – КНУ ім. Тараса Шевченка (Київ), Київська школа економіки (Київ), Дніпровська політехніка (Дніпро), Національний університет водного господарства та природокористування (Рівне), Сумський державний університет (Суми) та Український католицький університет (Львів).



[ad_2]
Надано з: Освіта UA

Назад
WhatsApp
Telegram
Skype
Messenger
Viber
ОНЛАЙН ЧАТ