Як вчителі та студенти оцінили якість освіти у 2023 році – Освіта.UA

Презентували Національну службу якості освіти результати четверте щоквартальне онлайн-опитування вступників та педагогічних працівників ПТНЗ дошкільної та вищої ланки з питань організації освітнього процесу та якості освіти в умовах воєнного стану, яке проводилося 15-26 грудня 2023 року.

Результати чотирьох досліджень, проведених у березні, червні, вересні та грудні 2023 року, свідчать про те, що заклади дошкільної та післяшкільної освіти демонструють високий рівень гнучкості та адаптивності для забезпечення належного рівня надання послуг у складних умовах воєнного часу. Враховуючи безпекову ситуацію в регіонах та індивідуальні потреби учасників освітнього процесу, навчальні заклади змогли ефективно організувати свою діяльність.

Формат організації навчального процесу

За останній рік заклади освіти з об’єктивних причин змінили формат організації навчального процесу. Зокрема, пропорційно зросло використання змішаного формату порівняно з дистанційним та очним форматами.

Загалом з моменту відновлення навчального процесу під час воєнного стану (весна 2022 – зима 2023) спостерігається значне зниження використання дистанційного формату. У другому семестрі 2022/2023 навчального року (березень-червень 2023) та першому півріччі 2023/2024 навчального року (вересень-грудень 2023) більше половини ВНЗ працювали у змішаному режимі (стаціонарно (дистанційно). з обличчя).

Діюча формула стаціонарної та дистанційної освіти: заняття з дисциплін циклу професійно-технічної (професійно-технічної) освіти проводяться в аудиторіях, а з дисциплін загального (теоретичного) циклу навчання – онлайн у синхронному та асинхронному режимах. Водночас респонденти вказали й на інші підходи до організації навчання у змішаному форматі:

• комбінований календарний підхід, у якому формати (офлайн/онлайн) чергуються для всіх заявників з певною періодичністю (кілька тижнів або місяців);
• за роками навчання – стаціонарні заняття для молодших курсів та онлайн-заняття для старших курсів;
• за напрямами підготовки – денна форма навчання лише для студентів обраних напрямків;
• індивідуальний підхід – забезпечення процесу навчання/викладання у зручній для учасників освітнього процесу формі (перевірка здобувачів вищої освіти на предмет їхніх потреб; створення умов для онлайн-роботи для викладачів, які з тих чи інших причин не можуть відвідувати заняття) .

Різноманітність підходів та висока якість їх застосування в організації освітнього процесу свідчить про високий ступінь адаптивності освітньої системи та її здатність оперативно трансформуватися та ефективно долати виклики сучасності.

Задоволеність респондентів формою організації навчального процесу є високою вже кілька років поспіль, а у 2023 році показники практично не змінилися (коливання в межах 1-2%).

Переважна більшість педагогічних і науково-педагогічних працівників (88%) зазначили, що задоволені обраною формою занять (з них 94% – викладачі, заклади яких працюють у штатному режимі).

Натомість більше третини вчителів (37%), які працюють віддалено, віддали б перевагу змішаному формату, а кожен четвертий з них (23%) віддав би перевагу очній формі. Ця тенденція не змінюється протягом усього моніторингового періоду.

З початку 2023/2024 навчального року зменшилась кількість вчителів, які обрали б дистанційну форму організації навчального процесу (з 22% до 15%). З іншого боку, понад 80% учнів професійно-технічних училищ та університетів стабільно позитивно сприймають дистанційне навчання. Кожен четвертий (27%) опитаний студент обрав би змішану форму, трохи менше половини (40%) – пряму.

У І-ІІІ кварталах 2023 року переважна більшість вчителів, заклади яких реалізовували освітній процес дистанційно, зазначили, що заняття (на рівні 76-100%) проходили синхронно. У четвертому кварталі дві третини педагогічних, науково-педагогічних працівників (65%) вказали на доцільність наповнюваності занять в синхронному режимі, тоді як менше половини студентів (46%) погодилися з цим твердженням.

Розбіжності можуть свідчити про низький рівень самоорганізації претендентів на навчання, а також про проблеми з доступом до каналів зв’язку та неможливість (з об’єктивних причин) брати участь у всіх синхронних заходах.

Якість організації навчального процесу

Переважна більшість опитаних викладачів (95%) та студентів (91%) позитивно оцінили організацію навчального процесу на початку 2023/2024 навчального року порівняно з відповідним періодом.

Кожен другий респондент серед педагогічних і науково-педагогічних працівників (50%) вважає, що рівень якості освітніх послуг нині вищий, ніж у попередньому навчальному році, а 38% зазначили, що рівень організації навчального процесу порівняно з показників із грудня 2022 року не змінився.На погіршення якості організації навчального процесу вказали 8% вчителів.

Третина студентів (33%) зазначила, що рівень надання освітніх послуг у новому навчальному році подібний до попереднього, а трохи більше третини (35%) вважають, що якість освітніх послуг наприкінці навчання 2023 рік кращий, ніж за аналогічний період попереднього навчального року (грудень 2022). І лише невеликий відсоток респондентів (7%) впевнені, що освітній процес погіршився.

Онлайн-дослідження виявили загалом низький рівень задоволеності учасників навчального процесу швидкістю надання інформації з організаційних питань. Найменший відсоток незадоволених спілкуванням у кандидатів денної форми навчання (15%), найвищий – у тих, чиї університети працюють у змішаному форматі (19%).

Згідно з попередніми дослідженнями, студенти закладів змішаного навчання були незадоволені затягуванням термінів інформування про зміни в розкладі, вибором викладачами форми проведення занять (особливо лекцій), а також вказували на потребу в більш детальній інформації та чітких інструкціях. у кожній конкретній ситуації, незважаючи на заяви директорів навчальних закладів про розроблені алгоритми роботи, що забезпечують ефективну роботу.

Офіційні сайти навчальних закладів, незважаючи на скарги учасників навчального процесу на складність пошуку, користуються великою популярністю: майже кожен другий респондент (43%) серед учнів початкових класів зазначив, що користувався цим джерелом інформації, зокрема: особливо під час вечірки.

Цей результат співвідноситься з даними про стан оприлюднення на офіційних веб-сайтах університету документів та відомостей, визначених законодавством, що є одним із критеріїв створення перелік ВНЗ за рівнями ризику.

Основним інструментом зворотного зв’язку залишаються асинхронні засоби – месенджери. На це вказали переважна більшість викладачів (79%) та студентів (87%).

Водночас понад дві третини вчителів (74%) впевнені, що на сайтах навчальних закладів міститься вичерпна та актуальна інформація.

Використання інструментів синхронного навчання – віртуальних навчальних середовищ і сервісів відеоконференцзв’язку – вказали 60% респондентів викладачів і 39% студентів.

Загалом у 2020-2023 роках відсоток студентів, які фактично брали участь у навчальному процесі, зменшився на 5-7%. Проте минулого року спостерігалася позитивна динаміка відвідуваності: частка науково-педагогічних працівників, заняття з якими у 2023/2024 навчальному році відвідувала більшість здобувачів (76-100% від наявного контингенту), зросла до двох- третини (65%), і лише 7% вчителів повідомили, що учні були відсутні на більш ніж половині занять.

За словами викладачів, загострювалася проблема низької самоорганізації студентів: більше третини (39%) педагогічних і науково-педагогічних працівників вважають, що студенти надають недостатнє значення навчанню, хоча у них є достатньо часу для виконання домашніх завдань і готуватися до занять (твердження 90% викладачів).

З іншого боку, майже третина учнів (28%) стверджують, що не встигають робити домашні завдання та готуватися до занять. Така різниця у відповідях стабільно спостерігається протягом року, що свідчить про значні відмінності у сприйнятті часу та принципах його ефективного використання між обома групами респондентів.

Однак можуть бути й інші причини: відмінності в очікуваннях і пріоритетах; особиста ситуація, можливості та індивідуальні потреби; специфіка підходів до навчання; рівень зацікавленості та залучення до навчальних предметів; стресовий та психоемоційний стан, що негативно впливає на здатність ефективно виконувати завдання.

Задоволеність організацією навчального процесу

На кінець 2023 року показники рівня (показника) задоволеності учасників опитування освітнім процесом в умовах продовження воєнного стану, незалежно від обраного закладом освіти формату, практично у всіх категорій респондентів залишаються стабільно позитивними, що свідчить про їх сприйняття організації навчального процесу протягом навчального року та очікування щодо його відповідності

Варто зазначити, що результати опитувань, проведених у першому та другому кварталах (березень та червень), показали зниження (з 86% до 70%) частки вчителів, які високо оцінюють якість організації навчального процесу у поточного навчального року. У ІІІ кварталі (вересень) відсоток педагогів із високим рівнем задоволеності якістю організації освітнього процесу у 2023/2024 навчальному році зріс із 70% до 81%.

Вперше за три роки суттєво зріс рівень задоволеності якістю організації навчального процесу серед осіб з вищою освітою (з 63% до 72%) та професійно-технічним дитячим садком (з 58% до 72%), за даними за результатами опитування, проведеного в IV кварталі 2023 р. Однак у 2020-2023 рр. не більше 60% кандидатів в обох категоріях високо оцінили якість організації навчального процесу.

За результатами аналізу щоквартальних опитувань надано рекомендації ПТНЗ дошкільної та вищої ланки щодо організації освітнього процесу та якості освіти в умовах воєнного стану. У 2024 році Служба продовжить практику моніторингових досліджень для розробки конструктивних шляхів подолання загроз та вирішення проблем, які стали звичними для системи освіти.

Наприклад:

У IV кварталі 2023 року в опитуванні взяли участь 10 834 респонденти, з них 3 033 педагогічних і науково-педагогічних працівників та 7 801 учень професійно-технічних навчальних закладів дошкільної та вищої ланки.

Загалом у чотирьох щоквартальних онлайн-опитуваннях взяли участь близько 50 тис. респондентів ПТНЗ усіх типів і форм власності, з них понад 12 тис. професорсько-викладацького складу та понад 37 тис. студентів ПТНЗ. та вища освіта.

за матеріалів Національна служба якості освіти