[ad_1]
Статтею 50 Закону України «Про освіту» встановлено, що атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічну та всебічну оцінку педагогічної діяльності педагогічних працівників.
За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються або підтверджуються кваліфікаційні категорії, присвоюються педагогічні звання. Подібні норми передбачені ст. 48 Закону України «Про загальну середню освіту».
Надано Профспілкою працівників освіти і науки пояснення про умови, за яких атестаційна комісія може позбавити вчителя категорії.
Професійні обов’язки педагогічних працівників перелічені у ст. 22 цього Закону та у ст. 54 Закону «Про освіту»
Відповідно до § 19 Положення про працівників державних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністра освіти і культури від 20 грудня 1993 р. N 455, коло обов’язків кожного працівника залежно від займаної посади становить: визначається: робочою інструкцією та правилами внутрішнього розпорядку навчального закладу.
Відповідно до ст. 85 КЗпП України трудові інструкції, як один із елементів нормування праці, погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації.
У листі Міністра молоді та спорту від 23 вересня 2011 р. № 1/9-727 наголошується, що підставою для зниження кваліфікаційної категорії може бути лише нижчий рівень професійної діяльності працівника, визначений атестаційна комісія.
Відповідно до розділу 1 розділу І Положення про видачу атестатів педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністра освіти, культури, спорту і науки від 09.09.2022 № 805, за результатами атестатів педагогічних працівників його/її визначається відповідність або невідповідність займаній посаді та присвоюється йому кваліфікаційна категорія (не присвоюється) або підтверджується (не підтверджується) раніше присвоєна кваліфікаційна категорія та раніше присвоєне педагогічне звання.
Пунктом 5 розділу І Положення уповноважено керівника закладу освіти ініціювати проведення позачергової атестації педагогічного працівника у разі зниження якості педагогічної діяльності. Це означає, що у керівника повинні бути очевидні причини, чому якість викладацької діяльності працівника знизилася.
Проте цей нормативний акт, як і інші, не визначає, які саме підстави це можуть бути.
Вимоги до присвоєння категорій визначено в п.п 9 розділу І Положення, зокрема:
- кваліфікаційна категорія «спеціаліст» присвоюється педагогічному працівнику, який має освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого бакалавра (освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста), молодшого бакалавра, бакалавра або магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста). );
- кваліфікаційна категорія «спеціаліст ІІ категорії» присвоюється педагогічному працівнику, який має освіту молодшого бакалавра (педагогічний кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста), бакалавра або магістра (педагогічний кваліфікаційний рівень спеціаліста) (у працівники дошкільної освіти ВНЗ, також має науково-професійний ступінь молодшого бакалавра), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше трьох років;
- кваліфікаційна категорія “спеціаліст першої категорії” присвоюється педагогічному працівнику, який має ступінь бакалавра або магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) (для працівників закладів дошкільної освіти – також молодший освітньо-професійний ступінь), вищий ступінь бакалавра або молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста з освітньо-кваліфікаційним рівнем), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше п’яти років;
- кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоюється педагогічному працівнику, який має ступінь магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) та стаж роботи за педагогічною професією не менше 7 років.
Відповідно до пункту 11 розділу І Положення рівень освіти (освітньо-кваліфікаційний рівень) педагогічного працівника підтверджується відповідним документом про освіту.
Стаж роботи на посадах викладача визначається на підставі даних його особових справ, трудових книжок або інших документів, які згідно з положеннями підтверджують стаж роботи на посадах викладача. викладач.
Атестаційна комісія у складі не менше п’яти осіб приймає рішення про визначення рівня професійної діяльності педагогічного працівника та його відповідності займаній посаді. Крім того, до складу атестаційної комісії включаються представники базових або територіальних профспілкових організацій у кількості до 2 осіб включно (п. 2 розділу II Положення). Атестаційна комісія є повноважною, якщо на її засіданні присутні не менше двох третин її складу.
Рішення атестаційної комісії приймаються простою більшістю голосів. У разі рівного розподілу голосів «за» і «проти» атестаційна комісія приймає рішення в інтересах педагогічного працівника, що атестується (п. 4 розділу І).
Повноваження атестаційних комісій окремих рівнів визначено в розд 7-9 розділу II Положення. Це, зокрема: розгляд поданих педагогічними працівниками документів, перевірка їх відповідності вимогам законодавства та в разі необхідності вжиття дій щодо перевірки їх достовірності; прийняття рішень про відповідність (невідповідність) педагогічних працівників займаній посаді; присвоєння (підтвердження) категорій кваліфікації та педагогічного ступеня або відмова в такому присвоєнні (підтвердженні). Атестаційні комісії другого та третього рівнів також мають право розглядати апеляції на рішення атестаційних комісій нижчого рівня.
Відповідно до пункту 6 розділу III Положення атестаційна комісія перевіряє документи педагогічних працівників, що підлягають атестації, у разі потреби перевіряє їх достовірність, визначає відповідність вимогам пунктів 8, 9 розділу I цього Положення (щодо підвищення кваліфікації та відповідність вимогам щодо присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій). Атестаційна комісія оцінює професійні компетентності педагогічного працівника з урахуванням його професійних обов’язків.
З метою належної оцінки професійної компетентності педагогічного працівника атестаційна комісія може прийняти рішення про вивчення практичного досвіду його роботи. У цьому випадку атестаційна комісія повинна обрати зі складу атестаційної комісії членів, які проаналізують практичний досвід педагогічного працівника, а також затвердять план заходів щодо його проведення.
Атестаційна комісія може запросити на своє засідання педагогічного працівника у разі виникнення питань, які його хвилюють, зокрема щодо поданих ним документів (п. 8 розділу III).
Учитель може бути присутнім на засіданні атестаційної комісії при розгляді питань щодо його атестата (п. 9 розділу III).
Це означає, що присутність педагогічного працівника під час його атестації не є обов’язковою. Проте щодо наміру відмовити у підтвердженні кваліфікаційної категорії нижче попереднього рівня, то її наявність є доцільною та необхідною.
Пунктом 17 розділу I Положення заборонено створювати перешкоди педагогічному працівнику в отриманні атестації, необґрунтовано відмовляти у присвоєнні (підтвердженні) кваліфікаційної категорії чи педагогічного звання.
Отже, саме члени атестаційної комісії відповідають за об’єктивну оцінку професійної діяльності педагогічного працівника та присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії залежно від результатів цієї діяльності.
Відповідно до § 6 розділу ІІІ Положення, якщо вчитель не згоден з рішенням атестаційної комісії вищого рівня щодо розгляду апеляції, він має право оскаржити це рішення до суду в порядку, встановленому законом.
за матеріалів Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки
[ad_2]
Надано з: Освіта UA