В Україні перевірили ефективність акредитації освітніх програм для юристів

[ad_1]

В Україні перевірили ефективність акредитації освітніх програм для юристів

Інститут законодавчих ідей представив аналіз ефективності акредитації освітніх програм з права

Аналітичний центр «Інститут законодавчих ідей» опублікував результати дослідження ефективності акредитації освітніх програм юридичних спеціальностей в Україні.

У рамках проекту було проведено детальний аналіз нормативно-правових актів, що регулюють процес акредитації юридичних освітніх програм.

Зокрема, досліджено кожну з існуючих 193 освітніх програм, які реалізуються у 88 університетах країни.

Основними завданнями дослідження були:

  • аналіз практики акредитації юридичних освітніх програм, виявлення недоліків та належної практики, які можуть вплинути на якість юридичної освіти;
  • дослідження щодо розвитку системи забезпечення якості освіти в юридичних школах таких університетів, як Національний університет ім Юрія Федьковича в Чернівцях, Львівський національний університет ім Івана Франка, Національний університет «Одеська юридична академія» та Національний юридичний університет імені Ярослава Болотного.
  • Надання рекомендацій щодо вдосконалення правового процесу акредитації освітніх програм.

Про основні виявлені недоліки та корупційні загрози розповіла директор освітньо-культурного напряму Інституту Анастасія Пеценчук. За її словами, однією з ключових проблем є відсутність правової визначеності нормативно-правових актів, що регулюють акредитацію.

«Надмірна свобода прийняття рішень і недостатнє правове регулювання деяких відносин створюють умови для можливих зловживань і упереджених рішень», – сказала Анастазія Пеценчук.

Аналітики проекту виділили кілька основних проблем у процесі акредитації:

  • Обмеження вибору для студентів. Здобувачі освіти часто стикаються з обмеженнями у виборі факультативних компонентів навчання, що обмежує їхню академічну свободу.
  • Зловживання умовною акредитацією. Можливість отримання умовної акредитації без проведення акредитаційної експертизи становить ризик для якості освіти.
  • Неефективність одночасної акредитації. Порядок одночасної акредитації кількох освітніх програм виявився неефективним і потребує перегляду.
  • Внутрішня система забезпечення якості освіти. Якісний кадровий потенціал (відсутність достатньої кількості вчителів та недостатня кваліфікація вчителів окремих елементів навчання).
  • Публікації вчителів. Відсутність зв’язку між публікаціями та дисциплінами, що викладаються.
  • Доступ до навчання. Умови для людей з особливими потребами (відсутність умов для доступу до освіти студентів з особливими потребами, недостатня мобільність та доступність навчальних закладів для всіх категорій громадян).

За результатами консультацій із ключовими зацікавленими сторонами розроблено рекомендації для Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) та Міністерства освіти і науки України (МОН):

1. Відмова в одночасній акредитації. Аналітики рекомендують припинити практику одночасного вивчення кількох освітніх програм. Це дозволить зосередитися на якості кожної окремої програми та уникнути поверхневого підходу до їх оцінки.

2. Перегляд критеріїв акредитації. Пропонується переглянути формулювання різних критеріїв акредитації, щоб зробити їх більш зрозумілими та прозорими.

3. Чітка основа для акредитації без іспиту. Встановлення конкретних підстав, на підставі яких ВНЗ може отримати акредитацію своїх освітніх програм з частковою акредитаційною експертизою або без неї.

4. Запровадження об’єктивних критеріїв оцінювання. Пропонується запровадити чіткі та прозорі критерії оцінювання освітніх програм, які включатимуть об’єктивні показники якості освітнього процесу, професійного розвитку викладачів та успішності студентів.

5. Впровадження незалежного моніторингу якості. Необхідно регулярно проводити незалежний моніторинг якості акредитованих програм із залученням зовнішніх експертів.

6. Зростання вимог до вчителів. Пропонується встановити мінімальні стандарти для вчителів, які передбачають обов’язкове підвищення кваліфікації та участь у професійних асоціаціях.

Анастасія Пеценчук підкреслила, що ці рекомендації мають стати основою для реформування системи акредитації освітніх програм юридичних спеціальностей в Україні.

«Ми віримо, що запровадження чітких критеріїв оцінювання, новітніх технологій та підвищення вимог до професійних компетенцій викладачів сприятиме створенню ефективної та прозорої системи акредитації, яка відповідатиме міжнародним стандартам», – підсумувала вона.

Цей матеріал може стати важливим кроком на шляху підвищення якості вищої освіти в Україні, надання студентам кращих умов та сприяння розвитку юридичної освіти на сучасному рівні.

ЗАВАНТАЖИТИ ЗВІТ



[ad_2]
Надано з: Освіта UA

Назад
WhatsApp
Telegram
Skype
Messenger
Viber
ОНЛАЙН ЧАТ