69% учителів кажуть про зміну методів роботи: презентовано дослідження впровадження НУШ у 5-6 класах МОН Укріїни

Свіжі Новини за останній час:

13 березня 2024 року презентовано результати дослідження «”Нова українська школа” в 5–6-х класах: виклики впровадження», яке ГО «Смарт освіта» провела спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, а також Аналітичним центром «ОсвітАналітика» та ГС «Ре:Освіта» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» і сприяння Міністерства освіти і науки України.

У межах дослідження провели соціологічне опитування приблизно 600 педагогів і глибинні інтервʼю 30 вчителів, які працюють у 5–6 класах НУШ. Також дослідження містить висновки кабінетного аналізу викликів упровадження реформи НУШ.

«Упровадження фундаментальної реформи освіти в країні у стані війни, — неабиякий виклик. Та від цієї реформи великою мірою залежить майбутнє України, адже сьогоднішні учні будуть відбудовувати й розвивати країну після перемоги. Навесні 2023 року ми почали аналіз упровадження реформи в базовій школі й стали очевидними наслідки першого року повномасштабної війни, а також непершочергова робота міністерства в цьому напрямі в попередні кілька років.

Тому нашим завданням було зробити підвищення якості освіти для всіх учнів пріоритетною політикою держави. Нам удалося повернути субвенцію НУШ (майже 1,5 мільярда гривень торік і ще 1,5 мільярда гривень цьогоріч). Забезпечити підвищення кваліфікації вчителів державним коштом. Надрукувати підручники для 6 і 5 класів, які не було змоги надрукувати 2022 року через спрямування коштів на потреби оборони. Почати планувати впровадження профільної середньої освіти в старшій школі. Та попереду багато роботи, і це дослідження дає розуміння, що насамперед потрібно зробити», — сказав заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.

Попри те, що реформа НУШ у середній школі стикнулася з низкою викликів, педагоги зазначили про такі позитивні зміни:

  • вони почали більше взаємодіяти з дітьми;
  • завдяки інтеграції предметів навантаження на учнів зменшилося;
  • учителі відчули більшу академічну свободу;
  • змінилося бачення вчительської ролі в житті учнів: з людей, які вкладають у них знання, перетворилися на тих, хто спрямовує дітей у самостійному здобутті знань, тобто вчителі стали фасилітаторами й модераторами освітнього процесу.

Дослідження охопило такі сфери реформи як підвищення кваліфікації вчителів, оцінювання учнівства, програми й підручники.

69% опитаних педагогів зазначили, що після впровадження НУШ їхні методи роботи змінилися (з них 12,5% помітили значні зміни). Так, одна з учительок історії на глибинному інтервʼю розповіла, що методи та прийоми, які застосовує на уроках із 5–6 класами (НУШ), несвідомо «перетягує» в старші класи.

96% опитаних учителів пройшли підвищення кваліфікації для роботи з 5–6 класами НУШ, переважно в інститутах післядипломної педагогічної освіти й академіях неперервної освіти. Однак, 21,7% учителів проходили курси від громадських організацій.

Більшість опитаних задоволена здобутими знаннями, а 86,3% вважають, що навичок, які опанували на курсах, їм достатньо. Найчастіше вони зазначали, що опанували:

  • методи оцінювання;
  • розвиток компетентностей;
  • організацію групової роботи в класі;
  • забезпечення комфортного середовища для учнів;
  • діяльнісний підхід.

«2022 року субвенцію НУШ, яка передбачала кошти для підвищення кваліфікації вчителів, спрямували на військовий сектор. Проте обласні інститути післядипломної освіти готували педагогів до роботи в НУШ власними силами. Це свідчить про натхненність ідеями НУШ і розуміння значення реформи для країни. Уже торік субвенцію НУШ удалося повернути: понад 85 тисяч учителів і понад 20 тисяч представників шкільних адміністрацій пройшли курси в ІППО. На цей рік у державному бюджеті теж передбачено кошти на підвищення кваліфікації», — зазначив Андрій Сташків.

Дослідження показало напрями для поліпшення упровадження реформи:

  • 45% учителів не можуть пояснити, у чому особливість НУШ у 5-6 класах і чим відрізняється від викладання, яке було до реформи. Отже, потрібно надати більшу увагу поясненням компетентнісного підходу, методів роботи й демонстрації практичних прикладів роботи в Новій українській школі.
  • Тема оцінювання учнів потребує додаткового опрацювання в межах курсів підвищення кваліфікації та методичної підтримки вчителів. Респонденти зазначили, що опанували цю тему, але на запитання «Про що було б найкорисніше дізнатися на курсах підвищення кваліфікації?» майже половина педагогів зазначила оцінювання.

Про потребу додаткового навчання з цієї теми свідчить і те, що деякі з опитаних учителів доволі поверхово розуміють формувальне оцінювання. Зокрема, сприймають його як оцінювання за допомогою візуальних маркерів (стікерів, записів тощо) або як проміжний етап перед рівневим оцінюванням.

  • Серед пропозицій щодо зміни програм лунали думки про їхнє розвантаження, зокрема зменшення кількості годин і обсягу матеріалу (наприклад, кількості літературних творів), а також скорочення кількості предметів.
  • Приблизно 18% респондентів вважають, що підручники для 5-6 класів, які вони використовують, не потребують доопрацювань.

Проте 82% вважають, що їх потрібно поліпшити. Учителі зазначили такі зони зростання: 

  • зв’язок навчального матеріалу із запитами й життям учнів;
  • завдання для учнів;
  • зміст теоретичного матеріалу;
  • послідовність викладу теоретичного матеріалу.

«Нині працюємо над зміною Типової освітньої програми для 5-9 класів, щоб дати школам більшу гнучкість у формуванні розкладу. У вчителів буде більше можливостей обирати інтегровані курси, які є відносно новими для базової школи. Також відводити певну кількість годин на індивідуальні заняття і консультацій. Це важливо для подолання освітніх втрат, які засвідчило міжнародне оцінювання якості освіти PISA та про які повсякчас говорять учителі. Для цього також плануємо надати школам можливість користуватися скороченими програмами (уже розроблено програму з української мови), за якими нині вчаться учні, що перебувають за кордоном. Так школярі зможуть наздогнати найважливіший матеріал, який пропустили або осягнули неповною мірою через стрес», — додав Андрій Сташків.

На окрему увагу заслуговує тема психологічного стану вчителів. 78% опитаних помітили в себе зростання тривоги, страху, суму або гніву після початку повномасштабного вторгнення. 40% відчувають дратівливість, 31% — низьку мотивацію до роботи. Ці чинники потенційно можуть негативно впливати як на взаємодію вчителя з учнями, так і на спроможність підвищувати свою кваліфікацію.

Водночас 84% учителів розповіли, що отримують належну підтримку від шкільних психологів щодо роботи з учнями. Утім, частина респондентів зазначила про відсутність таких фахівців у закладах освіти. Найбільше шкільних психологів бракує в селах і селищах та населених пунктах східних областей України (52% опитаних зі східних регіонів повідомили, що в їхніх школах немає психолога).

Ознайомитися з повним текстом дослідження, скороченою версією, а також прочитати більше про методологію його проведення, можна за покликанням.

Назад
WhatsApp
Telegram
Skype
Messenger
Viber
ОНЛАЙН ЧАТ